Історичний нарис

            « Хочу    бути    схожим   на   нього »

Він зайшов до переповненого учнями класу впевнено, твердою,          ходою, карбуючи  берцами крок, мов на        Військова форма, підперезана офіцерським ременем, йому пасує і зелений берет, зали хвацьки сповз набік, підкреслюю зосередженість, суворість, видуманого обличчя. Лише сірі, теплі, видно материні очі випромінюють спокій і доброту.

• Я, Валерій Мурга, - представився кремезний чоловік у формі прикордонника. Учні притихли. З цікавість розглядають незнайомця.

   Народився Валерій Петрович Мурга в селі Терново, що на Тячівщині. Батько – працівник лісгоспу, а мати працювала у колгоспі: Із шкільних років Валерій любив зачитуватися сміливими героями які завжди виходять переможцями у боротьбі зі злом.

Дружив зі спортом. Займався легкою атлетикою, греко - римською боротьбою.

         Після закінчення ВУЗу служив у збройних Силах України у місті Василькові, що під Києвом.

      Незрівнянно радісним днем у житті Валерія було народження донечки Валерки. А коли чекали народження синочка Валерія Петровича були мобілізовано до військового за четвертою хвилею мобілізації в серпні 2014 року. От тоді і одягнув форму прикордонника Мукачівського прикордонного загону, Спочатку служба на заставі в с. Грушево, а потім кількамісячний        на полігоні біля містечка Великі Мости, що на Львівщині. За весь цей час надходили тривожні звістки зі Сходу України Ворог рветься до Маріуполя – важливого промислового та стратегічного пункту.

    У березні 2015 року В. Мурга у складі прикордонного загону направляється в зону АТО, під Маріуполь. Довгих шість місяців прикордонної служби в районі сіл Гнутове, Талаківка,    Щоденні обстріли з застосуванням мінометів великого калібру, провокації з боку місцевих бойовиків, рейди диверсійного – розвідувальних груп. З усім цим приходилось боротись нашим прикордонникам

      То був радісний день Звістка з дому про народження синочка Данилка.

     Сьогодні Валерій Петрович вдома. Радую, що у нашім краї мирне життя. Мріє про мир у всій Україні.

         Дивлюся на цю скромну         людину і хочу бути схожим на нього.

                                                        Михайло Мурга учень 9^го класу